Рома стала моєю поганою звичкою, а звичку важко кинути!

Чому ми завжди любимо тих, кому ми не потрібні?

А що, коли я не герой? Може я — лиходій?

— Пляшку візьму до лабораторії і досліджую.

— У тебе не лабораторія, а склад.

— Головне — сенс.

Відправ мене в такий куточок, де мене не повинно бути... І там ми перечекаємо...

— Коли я сказав батькові, що боюся відчиняти шафу, він дав мені револьвер.

— А що ти хотів?

— Але ж мені було дев'ять років!

Ти єдиний кактус у квітнику мого життя.

У житті завжди знайдуться причини, щоб опустити руки, але цього робити не можна.

Коли знаходиш те, що знаходити не слід, найкраще вдавати, що ніколи не знаходив.

Ти думав, що зможеш всього досягти, не обтяживши себе почуттям провини, не пізнавши почуття ненависті? Використовуй цю ненависть. Вона  врятує тебе. Вона  буде твоєю мотивацією. Дай їй проникнути глибоко у своє серце, погладити тебе, обійняти тебе. Вона  захистить тебе від смутку, зробить тебе сильним. Сильним, як воїн. Зробить вороном.