Невідомо, кому в двері постукає смерть.

— Впевнений на сто відсотків? Впевненість - це лише пів справи.

— У лісі завжди можна знайти хавчик і протриматися так кілька днів, доки не спіймаю... не знайдуть!
— Вікторе Сергійовичу, а звідки ви це знаєте?
— Якось заблукав, слава Богу знайшли.

Усі ми якось помремо, треба вміти прощати.

Хто сказав, що треба кинути
Пісні на війні?
Після бою серце просить
Музики подвійно!

Навчися бути тим, хто ти є насправді, і вчися позбуватися того, ким ти не є.

Вибачатися — просто, а як щодо того, щоб взяти на себе відповідальність за те, що ти накоїв?

- Питання. Ти приходиш додому, бачиш, що твій чоловік лежить у дверях. Що ти зробиш?
—... це питання з каверзою?

Це питання дуже делікатне. Десь дуже прикро. Мене особисто він просто вбиває.

– Я хотіла попрощатися.
– Вже їдеш?
– Я знаю, що мені не раді.
- Не дуйся. Жінці твоїх років це не личить.
- Ауч.