Не можна розлучитися так, щоб ніхто не страждав.

— Знаєш, а ми з тобою чудова команда. Як у комедії про друзів, лише без комедії.

— І без напарників.

— У чому тут каверза? Навіщо вам допомагати?

— Я маю ніжність до каліків, бастардів та зламаних речей.

— Тобі налити?

— Ні. Дякую, я не голодний. Щойно поїв.

— Тебе не турбує, що одного разу всі лісові звірі зберуться разом і тобі помстяться? Нууу... вони ж спілкуються.

— А їхнього капітана звуть... Саламандра.

— Самовар.

— Салазар!

Якщо хтось оступився і збився зі шляху, це ще не означає, що його втрачено навіки.

Прошу, не треба кричати, я намагаюся влізти у твою голову.

Луї, мені здається, що це початок чудової дружби.

Вміння забувати про себе — це мистецтво.

— Що таке чай?

— О, шкідливий настій східного листя, що містить високий відсоток отруйної кислоти.

— Схоже, поганий напій, чи не так?

— Так. Особисто мені дуже подобається.