— Зброя, наркотики?
— Ні, дякую.

- Де Моніка?
- Прикрашає будинок  до вечірки з нагоди дня народження Рейчел.
- І ти їй не допомагаєш?
— Я намагався, але виявилося, що співання пісні«Я виживу» (I will survive) моїм голосом їй не допомагає.

Тебе тягне до зір, але тягар проблем не дає тобі відірватися від землі.

— З тобою завжди найманець?
- Ні. Зазвичай їх зі мною двоє.

Якщо ти розіб'єш йому серце, я розіб'ю тобі обличчя.

- Я обожнюю Париж!
— Ти ніколи не був у Парижі.
— Але я знаю, що покохаю його, коли опинюся там.

Усім добре не буває. Якщо комусь в одному місці добре, то в іншому місці обов'язково погано. Якщо ти хочеш, щоб іншим було добре, потрібно, щоб тобі було погано.

Я раніше ніколи не давав ім'я  кораблю. Але, я дав йому найкрасивіше ім'я: Jenny.

- Як ви поживаєте?
- А ви?
— Я спитав першим, тому Ви відповідаєте першим.
— А я запитала друга, і я відповім другий.

Ми ніколи не ховаємо померлих. Не до кінця. Вони залишаються у наших душах. Така ціна життя.