— У сейфі підполковника Яковлєва завжди лежали три речі: підписана заява про звільнення, де треба було тільки поставити дату, четвертинка біленька та пістолет з єдиним патроном. Довів його до цього один із співробітників на прізвище Ізмайлов. Звільнити якого було неможливо через його численних корупційних зв'язків. - Так! - Володь. - Господи, що тобі потрібно від мене? — Там така справа. М-м. Тобі в машину насрали. - Ах! — Жартую, жартую. Ні, звичайно! - Сука! Ти! — Спокійніше, Володю. Жарт старий, але з кожним разом працює все краще. — Чого ти хотів жартівник?
— Мене звуть Іві. - "Іві"... "І", "Ве", "І"... Ну так, звичайно!. - В якому сенсі? - У тому сенсі, що я, як і Господь, не кидаю кістки і не вірю у випадкові збіги.