Солдатська заповідь: подалі від начальства, ближче до кухні. Потопали.

— Знаєш, яка між нами різниця?
- Яка?
— Ти хочеш, щоб я стала твоєю нареченою.
- Так.
— А я хочу стати твоєю вдовою.

— Якщо вона  Роза Тайлер, то це хто?
- Її мати.
— Ви мандруєте з її матір'ю?
- Він мене викрав.
— Коли Торчвуд писатиме мою повну біографію, прошу не згадуйте, що я борознив час і простір з її матір'ю.

— Я приїхав зі штату Серракіс кілька місяців тому.
— Що ж, тоді я співчуваю.
- Мені тут подобається.
- Це не на довго.

— Отже, дітлахи!
— Нам 21 вже є взагалі, крихта
— Мені 22.
— Увага, я маленька, а не молода. Мені дох*я років і я капітан поліції. Попрошу ставитися до мене з повагою, щоб уникнути пробитого гарбуза.

— Королеви й за менше втрачали голови.
— А щодо королів, то жоден з них не втрачав голови за такий злочин.

Відкидаючи те, що не відповідає ідеалу, ти впадеш у глибоку прірву.

Хаос за визначенням не можна контролювати. Як тільки він починається, всі плани та задуми виявляються марними. Вихід хаосу ніколи не можна передбачити. Єдине, на що можна чекати напевно — спустошення, яке воно залишає за собою.

— Ви маєте нещасний вигляд.
- Я нещасний. Мені набридли люди, які прикривають релігією гидоти, які вони роблять.

- Потримай це.
- Що це?
- Не знаю. Сподіваюся, не найважливіша деталь.