Страх – ось основне, саме людське почуття. Будучи дітьми, ми боїмося всього. Темряви... чудовиськ під ліжком... Ми молимося, щоб настав ранок. Щоб монстри зникли. Хоча вони не зникнуть. Ніколи.

Якщо ми вирішуємо змінитися заради тих, хто нам дорогий, результат може здивувати навіть самих нас.

Іноді люди повинні ніби виплакати серце, щоб там з'явилося місце для посмішок.

Дихати і жити — не одне й те саме.

Давай без слів із циклу« головне не перемога, а участь». Втішні призи - страшний відстій.

Якщо є можливість, все може статися.

— Як мені зрозуміти: чи роблю я щось із благородних спонукань чи з егоїзму?
— Спробуй проговорити це у своїй голові, а потім додати: Так їм і треба!

Привіт діти! Є повідомлення від дядечка Білла:«Не купуйте наркотики». Ставайте поп-зірками і отримайте наркоту задарма.

— Тільки от я не розгулюю публічно у спідній білизні.
— Вона  могла б розгулювати і голою, це не виправдовує зґвалтування.

- Де ти був минулої ночі?
— То було так давно... я не пам'ятаю.
- А сьогодні ввечері я тебе побачу?
— Я не будую планів так далеко.