Хіба ти забув, що я роздаю компліменти не частіше ніж один раз на рік? Ти, як білочка, мусиш збирати крихти моїх добрих слів, щоб вони гріли тебе довгими саркастичними місяцями.

Знаєш, наша прихильність до людини може походити із трьох зон. З голови, із серця та з низу живота. Ти його... звідки любиш?

Ну не дрібнись... Надя.

— Це моя будівля!
— Продай його та купи собі тапки.

Якщо чорний хлопець їде дорогою тачкою, це не означає, що він її викрав. Хоча цю тачку я викрав, але не тому, що я чорний.

— Іноді я шкодую, що тебе врятував від тієї кулі у Франції.
— Повір, іноді я й про це шкодую.

- Що будемо робити?
— Ми — тікати.
- Що це означає?
— Чи є срібні кулі?
— Ні, я не маю.
- Тоді ми побіжимо. Ваша Величність, як лікар я кажу, пробіжки корисні для здоров'я!

Інформація — найцінніший із відомих мені товарів.

- Щасливого Різдва.
- Я єврей.
- Тоді нещасливого.

- "Життя - це шкала, яка вимірює глибину людської душі".
- Не погано. Хто це сказав?
- Я щойно. Ти не впізнала мій голос?