— Ти чортів дурень! Так прощаються лише труси!
- Не хвилюйся, Волтере, всі зауваження були до мене.

- Що це?
- Мила кузина, у нас маленька проблема.
- У нас велика проблема – це маленький дракон!

Моя посмішка — це лише маска. Моє обличчя спотворене гримасою. А якщо заглянути мені в душу, то я плачу. Може, поплачемо разом?

— Минуле не можна змінити. Фізично неможливо.
- Не все в житті фізика.

— Ти мене теж дивуєш: чому ти вічно тягаєшся аеропортами?
— Друг мій, тут люди найближче до Бога. Подивись на них. Злість, заздрість, чвари, недовіра, нещастя забуті на ту мить, коли вони сходять з літака. Бачиш цих? Хлопчик не знає, що дівчинка зрадила його під час поїздки.
- Серйозно? Треба ж.
- Двічі. Але це зараз не має значення. Вони такі щасливі, що знову разом. Я тішуся, частіше б вони були такими.

— Ви коли-небудь бачили обличчя диявола, любий?
- Кожне ранок в дзеркалі, приятель.

— Що з ним?
— Довго жив, багато пив.

— Я так працював заради підвищення, я не готовий залишити перспективу стати редактором. Я вам зателефоную, коли ситуація проясниться.
— Додому дзвонив? Вимагають звільнитися?
— Кожен божий день!

Якщо хтось народився раніше, це зовсім не означає, що він старший і мудріший.

Потрібно бути хороброю людиною, щоб бути боягузом у Червоній армії.