Вона погодилася абсолютно щиро і не могла зрозуміти, чому в той момент, коли вона сказала так, їй згадалося обличчя Ноя.

Ти знаєш, у мене в дитинстві для таких випадків був спосіб. Я собі уявляв, що до мене приходять фашисти, але не для того, щоб«хенде хох», а з благородною місією допомогти мені розібратися в моєму внутрішньому світі.
Світлять мені в обличчя і запитують, на яке я сам собі не можу відповісти. Не можу докопатися до правди, там... «Кого ти більше любиш, Марину Штурманову з 8«В» чи Яну Міщенку з 9«Б»? Якщо скажеш правду, ми тебе відпустимо, а ні розстріляємо. А вони цю правду чомусь знають, фашисти.
І я так раптом збираюсь і розумію... Яну Міщенку!

Якось це відбувається. Ти стоїш десь і розумієш, що не хочеш бути схожим ні на кого з тих, хто оточує тебе. Ні на того виродка, якого щойно побив, ні на свого батька, ні на брата, ні на кого зі своєї гребанної родини. Ні на суддю. Не навіть на самого себе. І раптом це відбувається. Щось клацає. І ти знаєш, що все зміниться. Вже змінюється. І з цього моменту вже нічого не буде колишнім.

Те, що ти відкидаєш того, кого не любиш — велика самопожертва, ти просто хочеш бути нещасним. Але те, що ти нещасний, не робить тебе краще за інших, це просто робить тебе нещасним.

Великі моменти вашого життя не завжди є результатом ваших дій.

- Я не пью. Вино п'ю, бо Христос теж пив його, а крім вина нічого не п'ю.
— Зате куриш!
- Траву! Цигарки не курю. Жодних сигарет.
- Ти не п'єш, не куриш сигарети, а сексом ти займаєшся?
— Секс тільки після весілля...
— Як можна вірити в Бога та курити косяк?
— Трави — це природний продукт, а не хімічний. Вона  створена самим Богом, отже, це щось духовне. Вона  тебе підносить, розкриває твій розум, як любов самого Господа Бога.

Якби я міг сказати тобі, як я тебе кохаю. Я кохаю тебе, я кохаю, я кохаю, я дуже кохаю тебе. Заплющую очі і бачу тебе! Розплющую очі, то тебе хочу бачити! Якщо тебе немає  поряд, то я відчуваю твою присутність всюди, кожну мить, весь час, щохвилини, мої очі шукають мою... Називай це любов'ю, божевіллям чи биттям мого серця, для мене це одне й те саме. Багато людей люблять, але так, як я люблю, не може ніхто, тому що ні в кого немає  тебе! Я не можу тебе забути, я тебе не хочу забувати! Ти моя, я буду любити тебе всю життя, і буду любити тебе аж до смерті, і навіть після неї.

— Орел намагався поцупити пса. Я його врятувала. А потім орел повернувся і забрав мій телефон.
- Ти напилася?
- Що? Ні, я серйозно!

Коли мені було п'ять років, моя мати сказала мені, вона  мене попередила:«Ніколи не сходися з людьми. Ти заразишся їхніми мріями». Через багато років я зрозумів, як вона мала рацію. Мрії, фантазії... Вони заразні, як мікроби.

Я завжди вигравав. Перемагав тварин, про які багато хто навіть і не чув. А мене добили цигарки.