Паперовий будинок. Берлін
— Я знаю, як увійти до королівського монетного двору.
— Через двері?
— Я знаю, як увійти до королівського монетного двору.
— Через двері?
— Якщо ви маєте рацію щодо вашої технології, як ви думаєте, відреагує містер Едісон?
- Беручи до уваги те, що він не інвестує в мою компанію, тримаю парі, він буде розчарований.
— Містере Грейсоне, кажуть, що ваша технологія позбавить роботи тисячі людей з нафтової галузі. Що ви їм скажете?
— Я їх найму.
Це моя дочка! Для Рахула вона померла того дня, коли він порадив зробити мені аборт, але я зберегла їй життя, виносила її, це моя дитина, тільки моя!
Енні Рід: - Був же такий час, коли люди вміли кохати...
Беккі: - Ти божевільна.
Енні Рід: - Вони вміли! Час, відстань… ніщо не могло розлучити їх! Тому що вони кохали. Це було справжнє. Це було…
Беккі: — У цьому проблема. Ти не хочеш любити. Ти хочеш любити, як у кіно.
Не важливо, чому значне стало незначним. Стало, і все.
Набагато важче вдавати, що в тебе є почуття, коли їх немає, ніж вдавати, що в тебе немає почуттів, коли вони є.
- Нам буде незручно разом, мені доведеться все час нахилятися, а Вам все час підстрибувати.
— Я можу ходити бордюром.
- Дивись, що ми мало не забули!
- Це не моє.
— Дивись, що ми мало не стягнули.
- І що тепер? Ти мене холоднокровно вб'єш?
— Померти не так уже й погано.
- Звідки ти знаєш?
— Я вже вмирала...