— А що скажуть поміщики?
— Вони скажуть:« Слава государю-імператору!», а якщо не скажуть, то пошкодують, що не сказали.

— Касе, це справді ти?
- Ні. Ти ж... ти ж мертвий.
- Так був. Але потім я викохав стародавнє космічне щось настільки, що він відправив мене назад.

- Неможливо стільки відчувати одразу. Розірвешся.
— Це в тебе емоційний діапазон, як у зубочистки.

— Я допоміг йому позбутися трупа. А для чого ж ще потрібні друзі?

- Я люблю тебе.
- Я люблю тебе більше.

Шість місяців я не міг спати. Коли в тебе безсоння все нереально; все дуже далеко від тебе, все це копії копій копій.

— Ти з глузду з'їхав? На мені сукня від Valentino!
— Вода корисна для кровообігу. І тепер, коли твоя голова розуміє трохи краще, ти наступного разу подумай, перш ніж виплескувати на мене коктейль. І скажи Valentino, що сукня виглядає набагато краще мокрою.

Дев'ятнадцять із двадцяти найкращих фільмів цього століття були зроблені за моєю участю, крім одного, про хлопчика, що залишився на Різдво один удома… Хтось продав душу дияволу, щоб заробити на цьому лайні гроші.

Імператор, який вбиває відданих йому, не вселяє відданість.

— Сене, ти що, чекаєш поки що чарівні гноми сюди насиплять корицю?
— Ну, шефе, та просто тут...
—«Просто тут, просто тут...», сам ти простотуй! Калека...