Як же все—таки складно змінюватися, особливо на краще. Хтось упевнений, що він ідеальний, і змінюватися повинні інші. Хтось вважає, що змінюватися надто пізно, а може, просто боїться це робити. Але одне я знаю точно: заради коханої людини можна і треба змінюватись.

Без уяви ми були частиною тупого стада.

— Перед моїми очима пролетіло все твоє життя.
— Ну і як вона  тобі?
— Вона  вартує того, щоб за неї померти.

Я не вмію простягати руки вперед, я не вмію чіпати речі. Втім, коли я щось чіпаю, то нічого не відчуваю.

— Якщо ви директор, ви думаєте, все можете собі дозволяти? Знищувати! Топтати!
— Вас — так.
— Бити, так?
— І буде мало.

Хтось колись сказав, що смерть — не найбільша втрата життя. Найбільша втрата — це те, що вмирає в нас, коли ми живемо.

— Ну все, вистачить з мене цього зухвалого балакуна... За борт його викинути з кінцем.
— Це Бард. Його звуть Бард.
— Звідки ти знаєш?
— Ну—у—у... я спитав його.

— Його проблеми – це мої проблеми. Мої проблеми – це ваші проблеми. Ваші проблеми – це ваші проблеми. Ланцюжок зрозумілий?
— Гранично. Але працювати безкоштовно ми не збираємось.
— Це стосується ланки«ваші проблеми».

— Як приємно бачити люблячого подружжя у віці!
— Ми коханці, але все одно, дякую.

Гідність чоловіка вимірюється не шкодою, яку він може завдати своїми кулаками, а співчуттям, яке може проявити.