Я знаю, що ти зробиш мені боляче, знову і знову, не важливо, правильно це буде чи ні. Тому що ти хочеш підривати все, щоб люди побачили твою правду.

- Що Сем каже? Потребує розлучення?
— Думаю, Сем знає, що все це говорив і робив не ти, як мінімум, не зовсім ти...
— Я намагався вбити його, Касе.
- Дін, ви стільки всього пережили, ви ж брати. Щоб Сем захотів піти, мало намагатися вбити його молотком.

Люди – раби своїх речей.

— Чому ти заборонив мені відвідувати тебе?
- Боявся...
- Чого?
— Боявся бачити, як ти йдеш.

Попливемо кудись у голову зайде. Ось що таке корабель! Корабель – це не просто кіль, палуба, вітрила. Хоч без них і не можна. Просто корабель... Чорна перлина – це свобода.

— Сер, запевняю: вона  справжня чудовисько! Вона  куди небезпечніша за дикого звіра, голодного дикого звіра з гострими іклами і пазурами, пекельного звіра, охопленого жагою помсти...
— Батьку!
- Сонечко!

Ну ***ь, зараз ще народний цілитель із холодильника вистрибне...

Вибач, друже, я думав, ти закінчив. Я думав, що ти вже все. Ти щось там про курку заливав? Ні? І з чого мені посеред дня курки мерехтять?

- Вибач, Дін.
- Ні. Ти лише граєш у вибачення.

Я маю королівство. Щоправда, воно маленьке, але воно позначене на карті. Ось карта, а ось збільшувальне скло. Без нього не видно.