Звичка. Ось проблема. Все, що тобі потрібно, — бути усвідомленим у своєму виборі і відповідальним за свої дії.

Знаєш, є такий девіз … Можна сказати, світогляд таких, як ми –«своїх не кидати».

Як ми бачимо себе - не має значення, важливо, як інші бачать нас.

Є хтось для кожного.

Неуспівання - це коли ти просто робиш не ті речі не в той час. Вдумайтеся в ці слова. Можна робити одну річ, яка просуває вас одразу на 100 метрів вперед. А можна робити 25 речей, які рухають уперед лише на 1 см. І коли ви ігноруєте речі, які вас просунуть на 50 метрів уперед, роблячи речі по 1 см - тоді ви постійно відчуваєте, що у вас повно справ, і при цьому ви нікуди не рухаєтеся.

У мене був нервовий зрив у 2002 році, після нього я і став дбати про кішок – це вилікувало мене. Я був зовсім втрачений, не бачив сенсу жити. Це реально допомагає, зараз я щасливий, завдяки їм, інакше мене тут не було б, ніякі таблетки не врятували б. Я вірю, що одужав, благородячи турботі про них. Раніше я не міг ні говорити, ні сміятися, а зараз!... Скажімо так, вони змушують знову полюбити життя.

Не завжди буває так, як хочемо.

— Давно, коли я був ще молодий, а ти була дитиною, я розповів тобі легенду — легенду про птаха, який співає лише тоді, коли вмирає.
— Птах, у якого всередині шип. Ти сказав, що воно віддає життя за єдину пісню, але весь світ затихає, щоб почути його, і Господь усміхається на небесах.
— Так, вона  дотримується неприкладного закону, її тягне до шипів, вона  ще не знає про неминучу смерть.
Але коли ми притискаємо шип до своїх грудей, ми це знаємо, ми розуміємо, проте робимо це. І все ж робимо це!

- Люблю найманих убивць. Що з ними не роби, совість не мучить.

Життя постійно випробовує нас на міцність. Хтось справляється, хтось ні. Для одних життя – це калейдоскоп пригод, для інших – низка розчарувань. У будь-якому разі життя вчить завжди бути готовим до несподіваних поворотів.