Зовнішні Межі / За межею можливого. Оповідач
У душі людини зберігаються глибокі та темні секрети. Це наші слабкості, страхи, непристойні справи. І сьогодні, і через сто років найтемніша матерія ховатиметься в серцях людей.
У душі людини зберігаються глибокі та темні секрети. Це наші слабкості, страхи, непристойні справи. І сьогодні, і через сто років найтемніша матерія ховатиметься в серцях людей.
Той факт, що ти любиш когось, не дає тобі право псувати їм життя.
Якщо Валентин почне створювати сутінкових мисливців або знайде контроль над демонами, це буде, як Бейонсе верхи на динозаврі розсікає на Таймс-сквер.
Раніше ти мене просив. Тепер ставиш перед фактом. Не можна відмовити, якщо це не прохання.
Не має значення, скільки могло бути причин для смерті. Причин, щоб жити завжди більше.
Ти брешеш Сему, ніби він твоя дружина. — Що частково робить мене твоєю коханкою.
- Ти вчора працювала, га?
- Ні, я ходила вечеряти.
- З ким?
– З Люцифером.
– Якщо ти не працювала – значить, це побачення? З квіточками, свічками та піснями про те, що треба робити голяка?
- Ні. Безперечно ні. Це було не побачення, щоправда.
- А чого ти тоді почервоніла, мамо?
- Нічого я не почервоніла.
— Так, усі ми сьогодні будемо нудними школярами, які мешкають у світі, в якому слово на«в» не вимовляється.
— Заметано.
— А потім ти відведеш мене на оглядове колесо, на самий верх. Потім поцілуєш мене і моє серце затремтить як у нормальної школярки, як тобі такий план?
Ну навіщо тобі спогади, які тягнуть тебе назад, коли зі мною ти йтимеш уперед?!