Минулого тижня вона  задивилася на тимчасову вирву та постаріла до 57 років.

— А що, як буде як у фільмі, наступлю на метелика і майбутнє зміниться?

— Тоді не наступай на метеликів... Чого вони тобі зробили?

— А як тебе звати?

— Лікарю.

— Ім'я, а не професія.

— Лікарю.

— А прізвище?

— Лікарю.

— Ти звеш себе Лікарем?

— Так.

— Це вже не ім'я, а психічний стан.

— Ти нізащо не вгадаєш: я з Бо. Пам'ятаєш його?
— Звичайно. Така здоровенна фізіономія.

— Якщо вона  Роза Тайлер, то це хто?
- Її мати.
— Ви мандруєте з її матір'ю?
- Він мене викрав.
— Коли Торчвуд писатиме мою повну біографію, прошу не згадуйте, що я борознив час і простір з її матір'ю.

- А ви хто?
— Я пустельник.
— Путівник із друзями?
- Так, об'єдналися. Щодесять років збираємося, обговорюємо свої печери. Це весело!

Ні, це не бажання стрибнути, це бажання впасти.

Справа не в часі, хтось за двадцять років робить більше, ніж інший за вісімдесят.

Отже, клас... Фізика! Фізика, га? Фі-і-і-і-і-і-ізика! Фізика, фізика, фізика, фізика, фізика, фізика, фізика, фізика... Я сподіваюся, ви записуєте все це?!

Я буквально не знаю, хто такий. Це не перевірено. Я смішний? Я саркастичний? Сексуальний? Живий та душевний? Правша? Шульга? Азартний гравець? Борець? Боягуз? Зрадник? Брехень? Невростеник? Я думаю, зважаючи на все, рот  у мене точно є.