Поліцейський з Рубльовки. Ігор Мухіч
Пропоную просто поїхати. Мені у в'язниці буде сумно.
Пропоную просто поїхати. Мені у в'язниці буде сумно.
- Здорово, сміття.
- Ігор Валерійович. Чого тобі? Твого брата у відділі з ранку немає.
- Я знаю. Я йому щось передати повинна. Гриня сказав тобі передати. Підсабі.
— І як я з ящиком віскара піду?
- Прощай. Ах, та й Гриня сказав, хоч ковток зробиш, він тобі х*й відріже.
- І що ви робите?
— Ну, на живця ловимо. Гроші поклали до кабінету, всім розповіли.
— А чому ж ти не в кабінеті?
— То я поставив камеру. Злодій прийде, я подивлюся хтось, а потім затримаю.
- А якщо він у масці буде?
— Із цим уже складніше.
- Знаєш чому? Та тому що ти дебіл, Мухічу. Розумієш? І покоління у вас таке саме.
- У тебе дружина, діти є?
- Ні. А у вас?
- У кого?
- У вас.
- У вас? У нас є так. Син. Сашка. Да-а-а... Презик порвався. Чи то старий був, чи бракований, чорт його знає...