... і стару шинель, і старий капелюх можна носити з такою гідністю, що здалеку дають тобі дорогу.

Мені байдуже не можна залишатися: треба або плакати, або сміятися.

— Чому я вітряний, знаєте?
— Тому, що душа дрібна.
- Ні! Тому, що мені постійним бути нема для кого. Накажіть, і я буду постійнішим за телеграфний стовп.
- Випробуємо.