— Іване, вертайся!
- Навіщо?
- Ти найголовніше забув!
— Ну, що я ще забув?
- Ти забув старій людині " дякую " сказати і земний уклін віддати.
- Кожному кланятися - голова відвалиться.
- Іване!
- Нехай тобі ведмідь у ніжки кланяється!
— Ну що ж, Іване, хай по-твоєму все й збудеться. Ведмідь мені в ніжки кланятиметься, а зігнеться твоя спина.

- Хатинка-хатинка, стань до лісу - задом, до мене передом!
— Чого треба? А-а! Іване?! З'явився! Чи не чеканий, не кликаний. Повернув хатинку, ух, розбудив стареньку! Стояла собі задом, то йому, бачите, не тим фасадом! У!
— Не журись, бабусю! Не серч, ягуся! Допоможи мені Настеньку знайти, допоможи мені від лиха її врятувати!
- І не чекай від мене допомоги - неси швидше ноги! Ану, хатинко! Повернись до лісу передом, до Івана задом!
— До лісу — задом — до мене передом!
— До лісу передом, до Івана задом!
— До лісу — задом — до мене передом!
— До лісу передом, до Івана задом! Тю! Фулюган!

Говорять, де диявол не справляється, там справляються гарні жінки.

Плити великому кораблю, далеко задумано,
Борознити його кермо, бороду Нептунову. Довгий шлях здалеку, до рідної пристані,
Чекати на морячку моряка, на роду написано. В океанах і морях кораблі перевіряться,
До кісток на протягах, моряки провітряться.

- А ти ніяк чаклун, дідусю?
— Чаруємо помаленьку.

Знати, одного п'ята для доброї справи мало!

Бігти - нікуди, прорватися з боєм - проблематично, здатися в полон - не візьмуть, гади...