Веніамін Каверін. Перед дзеркалом
Так буває, коли, слухаючи музику, думаєш про«своє», і виявляється, що«своє» — це та сама музика, яку ти таки чуєш.
Так буває, коли, слухаючи музику, думаєш про«своє», і виявляється, що«своє» — це та сама музика, яку ти таки чуєш.
Чоловік любить у жінці себе, тобто створення своєї волі та уяви.
Я боюся, що Ваша делікатність тримає в полоні Вашу щирість.
Війна закінчилася п'ять років тому, але для багатьох вона ще продовжується. У поодинокій сім'ї не було втрат, і вони не забуті. Не рідкість і досі зустріти молоду жінку в жалобі за чоловіком, який загинув на Марні або під Верденом. А скільки інвалідів, сиріт, знедолених матерів! Як часто й у святкові дні бачиш у вікні бліде, скорботне обличчя, яке виглядає через відігнуту фіранку.
«Будинок» — це ж не господарство, не«спільне квартирування», як ти казав, навіть не діти.«Будинок» - це коли одне від одного нічого не приховують. Адже сьогодні у нас із тобою –«дім».
Це здасться тобі наївним, навіть безглуздим, але таємна надія, дурна надія, що ти любиш тільки мене, ніколи не залишала мене. Може, тому, що всі мої зустрічі з іншими це ти.
Втомилася я не з праці, а від боротьби зі своєю душею. Не вмію я застосовуватися до життя, все хочеться докласти до нього своє, а це«своє», виховане в мріях, дуже тендітно і розлітається на шматки при першому ж зіткненні.