Не варто заглядати під чужі маски. Тому що іноді ти можеш побачити те, чого зовсім не чекаєш. Зламану геть—чисто психіку. Дощенту покалічену душу. І хворі, страшно хворі очі.

Ми сміялися. Безшабашне і зло. Я – тому, що нещодавно зрозуміла: сміх – єдине, що залишається тобі, щоб оплакати руїни, в які розкрилася реальність. А Ян – бо зрозумів це вже давно.