Винишивши всіх справді видатних і талановитих керівників і воєначальників, від маршалів до комбригів, Сталін залишив навколо себе лише лизоблюдів, здатних щодня твердити йому, що він геній усіх часів і народів, і поступово сам у цьому повірив...