А я не така, як ти! Я, на жаль, ні в чому на цьому світі не впевнена! Крім того, що всі ми здохнемо рано чи пізно! Але я знаю, що потрібно ловити кожен момент, використати кожен шанс.

— Кріс, дитинко, а чому у нас у ванній дрочить Мухич?
-....
- Гриш, старий, ти тільки не злись. Це не те, на що це схоже.
- Та що ти.
- Гриша, я не чула, як ти увійшов.
- Муха, ти знову за своє?!
- Вона  мені сама дозволила!
- Крііс!
— Гриша, любий мій, це не те, як це здається. Коротше, це дуже важко пояснити. Ти попросив мене допомогти. І виходить, що в рамках цієї допомоги… виходить, що я дозволила.
- Я тільки одного зрозуміти не можу. Як все це відбувалося? Сидить Мухич такої хати і думає:«Чому б мені не піти до Грицька з Крістіною і не подрочить?»
— Ти не повіриш, та все так і було!
- Серйозно?!
- Чому ти взагалі дверіне закрив?!
— Чого закривати? Всі свої!
- Так, стоп! Яка різниця нахер, закрив чи ні. Це не скасовує того, що він там свою кукурудзину розчищав.
— Блін, як соромно.

Вік ні про що не каже. Як серйозна особа не говорить про наявність розуму.

Кохання — це коли ставиш інтереси іншої людини вище за свої...

— Ти чула таку ось судження, що гарна дружина має бути повією в ліжку?
— Ну, існує така думка.
- Так ось, ми зараз не в ліжку.

Вважаю за краще думати, що моя ненависть йде їм на благо, – заперечує вона. – Я нагадую їм, що вони зовсім не божий дар  людству.

- Так, здравствуйте! Чи можу я поговорити з Павлом Вікторовичем?
— Ну, ви знаєте, він зараз зайнятий, але ви можете залишити йому повідомлення.
- Записуйте. Я вагітна від нього, мені сумно і хочу скинутися з вікна.
- Не кидай трубку! Зараз його покличу!

— Мені влаштують службову перевірку, підставлять, підкинуть смачний гашиш у службовий сейф і все закриють. Закриють, як пити дати одразу. А потім там знаєте, що буде? А там я господар своїй дупі до першої душової, мене продирять у перший же день відразу ж. Просто тому, що я красивий, сука. Я дуже-дуже-дуже красивий. Христино, розумієте це чи ні?
- Ви не гарний, не хвилюйтеся.
— Ой, не втішайте мене, Крістін, прошу вас, благаю. Я ж чудово знаю, що я просто півнячий Альон Делон. Мене ж там свіженького, рожевенького, щойно привезуть зюсь і пурупупуп та пропелер.

— Скажи, невже це так важко?
- Що?
- Відносини!

- Кисуля! Щелепа з підлоги підніми — і на вихід!