Вільям Фолкнер. Сарторіс
Коли я вдома, мені завжди приходять на згадку яблуні, або зелені галявини, або колір моря десь у далеких краях, і я вдаюся смутку тому, що не можу перебувати скрізь одночасно.
Коли я вдома, мені завжди приходять на згадку яблуні, або зелені галявини, або колір моря десь у далеких краях, і я вдаюся смутку тому, що не можу перебувати скрізь одночасно.
Вони добре розуміють, що листи годяться лише на те, щоб служити містками, що з'єднують інтервали між вчинками.