Коли настрій поганий, чи не все одно, що там за віконцем.

Коли я перебіг через дорогу, мені раптом здалося, що я зник. День був якийсь божевільний, моторошний холод, ні проблиску сонця, нічого, і здавалося, варто тобі перетнути дорогу, як ти відразу зникнеш навіки.

Я… машин не люблю. Розумієш, мені не цікаво. Краще б я собі завів коня, чорт забирай. У конях хоч є щось людське. З конем хоч поговорити можна.

Дівчата. Боже мій, вони можуть звести тебе з розуму. Вони справді можуть.

Я по дурості думав, що вона досить розумна. Вона  дуже багато знала про театри, про п'єси, взагалі про всяку літературу. Коли людина начинена такими знаннями, так не скоро зрозумієш, дурна вона чи ні.

Якщо людина померла, її не можна перестати любити, чорт забирай. Особливо якщо він був кращим за всіх живих, розумієш?

А люди завжди думають, що бачать тебе наскрізь. Мені начхати, хоча туга бере, коли тебе повчать — поводься як дорослий. Іноді я поводжуся так, ніби я куди старше своїх років, але цього люди не помічають. Взагалі ні чорта вони не помічають.

Погано те, що іноді всякі дурниці приносять задоволення.

Найчастіше ти сам не знаєш, що тобі цікавіше, доки не почнеш розповідати про нецікаве.

Усі матері трошки схиблені.