— Ах, Філімоне, друже мій! Ось що, дай мені вина та печива. Я ж невибагливий, я ж солдат.
— Ібрагіме Петровичу, тут такий карамбол вийшов... Почав я книжку читати — Плутарха, про давніх чоловіків. Як мудрі і благородні! Читаю книжечку і печиво жую. Читаю та жую. І все зжував.

— Прочитав про Македонського, царя Олександра. Яка висока доля, які подвиги творив! А я, як тарган, сиджу за грубкою, щи варю.
— Тарган, мон шер, щей не варить. Та й ти тиждень уже не варив.