Фаїна Раневська. Муля, не нервуй мене!
Я давно взяла за правило не ображатись на тих, кого не поважаю.
Я давно взяла за правило не ображатись на тих, кого не поважаю.
Нещасною я стала у шість років. Гувернантка повела мене до приїжджого«звіринця». У маленькій кімнаті сиділа худа лисиця з очима людини. Поруч на столі стояло корито, в ньому плавали два крихітні дельфіни. Увійшли п'яні, галасливі обірванці і почали тикати в дельфінове око, з якого бризнула кров. Нині мені 76 років. Усі 70 років я цим мучаюся.
Журналіст запитує у Раневської:
— Як ви вважаєте, у чому різниця між розумною людиною та дурнем?
— Справа в тому, молодий чоловік, що розумний знає, в чому ця різниця, але ніколи про це не питає.
Епікур говорив - добре прожив той, хто добре сховався.
По панночці яловичина, по лайну черепок.
Про таланти та плітки мають бути талановиті. Гірше ні, коли про особистість вигадують всяку сіру нісенітницю.