— То що в тебе за діло, бек?
— Стривай, постривай! Спочатку задоволення, справи потім.

Ай, Аллах! Ай, Аллах!
Зійшли прогрес у справах!
Щоб із цього часу по-новому
залишалося все по-старому!

— Ти, мабуть, знаєш — я не беру паперових грошей, я люблю золото.
— Я брав і паперові, та ніхто не дає...

— Ти одружишся з Марданом.
— Пожалій мене, не віддавай! Невже ти мене зовсім не любиш?
- Навіщо ти так говориш? Хто я, звір? Звір віддавав би тебе за Мардана і сміявся, а я не сміюся. Бачиш, я разом із тобою плачу!

— Я бідна людина, можеш мені повірити.
- Навіщо ти мене викликав? Я маю справу з багатими людьми!
— Знаю-знаю, і робиш їх бідними...