— Я працюю на благо нашої справи.

— Ти журишся. А коли ти журишся, ти приймаєш невірні рішення.

— Аристократи не вірять у прощення.

— Як і Шелбі.

- Ти сказав прекрасну промову, що віриш у рівні права для жінок компанії, але коли доходить до справи, ти нас не слухаєш. Ти не довіряєш жінкам? Томас, це була лише одна жінка, може пора її забути?
- Забути кого?

— Платиш повіям за секс, вбивцям за смерть.
- Ніщо не безкоштовно.
- Бідолашний Томас...

- Оберама Голд закоханий у тебе, він навіть постригся. І аромат твоїх духів полегшить його біль.
- Томмі, сьогодні мені сорок п'ять років.
— Сорок п'ять і все ще розбиваєш серця.

- Вбиваєш і вбиваєш.
— Тільки так тебе слухатимуть.

Усі ми намагаємось втекти... Але не виходить.

- Частина тебе хотіла мене.
- У мене немає  частин.
— А частина мене досі хоче тебе. І не лише ця частина – частина моєї душі. Що це, протилежності чи те, що впирається в моє серце? Як би там не було, воно належить тобі.

— Там ваша сестра народжує, а ви дбаєте про машину.
— Від чоловіків тут мало толку.
— Але ж ми можемо випити.

Якби не я, ти вже став би димом над моргом.