—«Нікого не клич щасливим, поки він не помер». Геродот.



– А я живий, і саме тому щасливий, як молюск.

– Геродот не про те казав, що мертві щасливі. Він мав на увазі, що про життя людини не можна судити, поки вона не проживе її до кінця.

Знаєте, я, мабуть, волію бути людиною, а не богом. Нам не потрібен ніхто, хто б вірив у нас. Що б не трапилося, для нас життя продовжується.

Якщо хочеш, щоб тебе почули, скажи це ш-ш-пошепки.