- Вілл!
- Хіба ти не їдеш із Джемом?
- Поїду, але спочатку пообіцяй мені дещо.
Він відвів погляд, і Тесса побачила, як у його зіницях танцюють відбиті язики полум'я.
- Тільки говори швидше, у мене повно важливих справ: після обіду у мене нудьга, увечері - байронічні думи, а вночі - п'яний розгул і мерзенна розпуста.

– Патріот із тебе так собі, – зауважила Тесса. – Хіба не ти щойно вдавався до спогадів про уельські гори?
- Патріот?! - Вілл гидливо скривився. – Знаєш, що таке справжній патріотизм? На згадку про батьківщину я наколов уельського дракона прямо у себе на…
– Сьогодні ти просто в ударі, чи не так, Вільям?! - Перебив Джем, хоча той і не збирався закінчувати фразу.

Деякими секретами, подумала вона, краще поділитися; а про деяких краще промовчати, несучи, як тяжкий тягар, щоб вони не могли завдати болю іншим.