— А! Ось ти де, глухий ублюдок! Я ненавиджу тебе! Щоразу, коли ти вимовляєш моє ім'я, хочеться засунути кулак тобі в горлянку і дивитися, як ти задихаєшся, сволота!

— Я вже чую, Тед... Уже чую...

— Хто такий Тед?

Ну, тобто я, звичайно, адвокат... Але це тільки тому, що я складав іспити на Алясці, а у них там лише чотири закони, і більшість про те, коли не можна вбивати тюленів.

Ніхто не хоче, щоб той, хто тебе знищив, бачив, як тобі боляче...

— У нього депресія, він не може з неї вийти з того часу, як ви розійшлися. Він постійно сумує.
- Щось я цього не бачу.
— Звичайно, не бачиш. Ніхто не хоче, щоб людина, яка завдала біль, знала наскільки сильно вона тебе зачепила.

— А чому у вас там лише значок зі смайликом та пістолет?
– Одне – на випадок, якщо буде сумно, а друге – якщо буде дуже сумно.