Ольга Громико. Космоолухи: поряд
Породисті — вони всі такі, безглузді. Їх же не по мізках відбирають, а за всякими там стандартами — щоб вуса густіші чи хвіст довші, а що в них у черепахах, заводчиків не цікавить.
Породисті — вони всі такі, безглузді. Їх же не по мізках відбирають, а за всякими там стандартами — щоб вуса густіші чи хвіст довші, а що в них у черепахах, заводчиків не цікавить.
— Досить! — схаменувся капітан. - Що ви робите? Вони вже здалися!
- Правда? — пілот недовірливо тицьнув нижнє тіло в бік. — А так агресивно лежать...
— У шашлику головне не вихідний продукт, а правильний маринад. — Теодор перейшов до стелажу зі спеціями.
- А що ти тепер шукаєш?
— Суміш поароматніша, щоб відбити запах м'яса.
- Рудий! Іди сюди, не бійся! Давай з нами в карти, бо Поллі ніколи заміж не вийде.
- Чому? — клюнув цікавий кіборг, повертаючись у пультогостинні.
— Ну, приказка така є: якщо щастить у карти, то не щастить у коханні, — пояснив пілот, збираючи і тасуючи колоду. - А вона мене вже сім разів поспіль обіграла!
— Може, чайку поп'ємо? — знітилася Поліна. Щелбан від DEX'a лякав її куди більше вінця безшлюбності. - Я чайник поставлю!