Олександр Островський. Гроза
Не можна, матінко, без гріха: у світі живемо.
Не можна, матінко, без гріха: у світі живемо.
А ось розумні люди помічають, що в нас і час коротше стає. Бувало, літо і зима тягнуться-тягнуться, не дочекаєшся, коли закінчаться; а тепер і не побачиш, як пролетять. Дні і години все ті ж ніби залишилися, а час, за наші гріхи, все коротше і коротше робиться. Ось що розумні люди кажуть.