— Поясніть суду — чому двадцять років усе було добре, і раптом така трагедія?
— Вибачте, пане суддя, двадцять років тривала трагедія і тільки тепер все має бути добре!

- Встати! Суд іде!
— Хай живе наш суд, найгуманніший суд у світі!
— Прошу сідати. Сідайте, сідайте…
— Спасибі, я постою.

Ви можете прожити хоча б п'ять хвилин... не виробляючись!?