Великий куш. Сол
- Я тобі не вірю!
— А я тебе *** і не переконую... Це факт...
- Я тобі не вірю!
— А я тебе *** і не переконую... Це факт...
- Ну що? Шпаги, панове? Пістолети?
— Забув, чому вчився? Згадай уроки Адама Сміта, батька сучасної економіки.
— За конкуренції особисті амбіції служать загальному благу.
— Значить, кожен сам за себе, панове. Відшитим дістаються подружки.
— Адам Сміт застарів...
— Та що ти кажеш...
— Якщо все рвонемо до неї, то завадимо один одному. І вона не дістанеться нікому. Тоді ми займемося подружками. І вони відштовхнуть нас, бо ніхто не хоче бути другим сортом. А от якщо її ніхто не помітить... Ми не штовхатимемося і не образимо інших дівчат. Так ми виграємо. Лише так отримаємо жінок. Адам Сміт вважав, що найкраще, коли кожен член групи діє у своїх інтересах. Правильно? Це правда. Але не все. Насправді результат буде оптимальним, якщо кожен член групи зробить якнайкраще для себе і для групи. Керуюча динаміка. Адам Сміт... Не мав рації.