Макс Фрай. Таємниця Клубу Дубових Листів
Так, я вже зрозумів, що у вас платонічні стосунки. Поцілунки в щічку при місяці, за якими йдуть докори совісті:«А чи не зайшли ми надто далеко?» - це ваша стеля!
Так, я вже зрозумів, що у вас платонічні стосунки. Поцілунки в щічку при місяці, за якими йдуть докори совісті:«А чи не зайшли ми надто далеко?» - це ваша стеля!
Коли береш належне по праву, бути чемним набагато простіше і приємніше.
…І плакав тоді сніданок. З ранку я ще можу без нього обходитися, але відсутність сніданку після заходу сонця ставить під загрозу саме моє існування.
— На що ти встиг перетворитись, чудовисько? На тебе неможливо дивитись без сліз!
— Якщо на мене неможливо дивитися без сліз, то я перетворився на цибулю. Логічно?
... коли в мене щось клеїться, деякі речі перестають здаватися мені смішними...