Леопольд фон Захер-Мазох. Венера у Хутрах
Якою поезією, якою дивною красою і грацією дихає її витончена постать!
Якою поезією, якою дивною красою і грацією дихає її витончена постать!
Нас тягне і рухає якась солодка і сумна, таємнича сила, і під її впливом ми перестаємо мислити, відчувати, бажати – ми дозволяємо їй штовхати себе, не питаючи навіть кудись.