- А ти вчора Люсю налякав навіть. Вона  сьогодні мені каже:«Знаєте, Борисе Григоровичу, як хочете, а мені з ним у ліфті одній страшно їздити».
– Я з нею в ліфті жодного разу не їздив, – сказав Сашко.
– Тож тому і боїться. А ти з'їзди, ***у її схопи, посмійся. Ти Дейла Карнегі читав?
– А чим я її налякав? - Запитав Саша, розуміючи, хто така Люся.

Тоді Ромео та Джульєтта. Виходить, добре, що вони померли. Адже вони стільки подолали заради свого кохання. А витримала б, скажімо, її кохання, якби вона дізналася, що він каже«дзвонить»? Чи що він шкарпетки по всій квартирі розкидає?

- Чоловік пішов? Від кого?
— Ні від кого, у Нони все гаразд.

- Саню, але ти одного не знаєш. Як буде українською Угорщина?
- Як?! Знаю, Угорщина.
— Нії, Сашко, Венгрия!
— А як там живуть?
— Де в Україні чи в Угорщині?
- В Угорщині!

— Ні, але ж я чув, що є такі пари, які домовилися говорити правду, якщо в них на боці щось сталося.
— Уявляю таких, що домовилися.
- Скажи чесно, ти мені колись зраджував?
— Так, ось позавчора з секретаркою.
— І вона йому в ту ж мить фігак світильником по голові. А він такий лежить весь в уламках:«Ти че, ми ж домовлялися». Ну тут і з'ясовується, що, по-перше, вони не домовлялися, що після цієї правди вона  не б'є його світильником по голові, а, по-друге, це питання задається з однією метою почути відповідь« НІ», і не важливо, правда это или нет.

— То я її люблю. Мабуть. Дивлячись, що вважати любов'ю. Це, знаєш, як із марками. Можу збирати, а можу не збирати.
— Але ж ти перестав збирати.
— Так я й не викинув. Он вони, лежать, під руку весь час трапляються. Особливо коли не треба...

- А ось розлучився ти з нею, кинула вона  тебе, і пишеш їй:«Це останнє sms, я більше не писатиму тобі. Ти стала мені чужою. Прощай». Вона  не відповідає. Тоді друге«останнє sms»:«Могла б і відповісти. Нас, між іншим, щось пов'язувало». А-а. Третє:«Поспішаю поділитися радістю: я перестав про тебе думати. Взагалі! Тож не дзвони».
— А вона й не дзвонить.
— Тоді якийсь заборонений прийом там:«Ти знаєш, виявляється, в Москві є ще красиві жінки крім тебе».
- І все одно нічого, так?
— І так ще сто«останніх sms» та останнє:«Невже не можна бути нормальною людиною і один раз відповісти?!» І все. Перестав писати, рік минув. Відмучився. Від неї приходить: Сніг йде. З першим днем ​​зими". Ну не суки?

— Я вже вибачився.
— Сашу, ну ти козел і потвора, щойно це змінює?