Диханням на мене повий,
Щоб я могла дихати... і жити,
До своїх грудей притиснувши, зігрій
І сили дай мій сон впустити.
І в ніжних зітханнях вітру
З тобою зіллємося ми,
Танцюючи між надгробків,
У світ виходячи з пітьми.
Живі не зможуть
Дізнатися просту відповідь.
Тільки Той,
Хто життя дає,
Чий видих серце береже від бід.
І в ніжних зітханнях вітру,
З тобою зіллємося ми,
Танцюючи між надгробків,
У світ виходячи з пітьми.

Віра – це плід взаємин, завдяки яким ти знаєш, що тебе люблять.

Мак, якщо хоч щось важливе, то важливе все. Оскільки ти важливий, важливим є і все, що ти робиш. Щоразу, коли ти прощаєш, всесвіт змінюється, щоразу, коли ти торкаєшся чийогось серця чи життя, світ змінюється, від будь-якого добра і служіння, видимого чи невидимого, виконуються мої наміри, і все перестає бути колишнім.

Тішить не сама робота, а мета, заради якої вона  виконана.