- Подзвони мені.
- Гаразд.
— Стривай, але ж ти не записав мій номер!
— Знаєш що, коли це доля, то я вгадаю його!

— Знаєте, що зроблю? Я влаштую вечірку, покличу всіх мешканців, саджу їх і поясню, що я не поганий, я не жмот, я просто людина, яка має свої переконання, людина з принципами, я принциповий!
— Весела буде вечірка...

— Доброго ранку, сусідко!
- Приві-е-е, ти не забув сьогодні одягнутися...
[входить Рос]
- Привіт! О, ти не голий!

У нас була перерва!
(Але ж ми розлучилися!)

- Що ти робиш?
- Іду!
- Але ж це твоя квартира...
- Тепер ти розумієш, наскільки я зла!?

- Фібі, перестань, ти нікого не вбивала, просто люди вмирали, поки ти була в дантиста. Це звичайний збіг.
— Ти їм скажи. Ой, не вийде, ВОНИ ПОМЕРЛИ!

- Я всю ніч не спала!
- Чому?
— У моєї бабусі новий коханець.

- Ні, я не зупинюся! Я страшний Росс!
— Якщо ти повернешся туди, ти будеш мертвий Росс.

- Росс, що це у тебе?
- Новий пейджер.
— На біса палеонтологу пейджер?
— А раптом НП у динозаврів:«Швидше, на допомогу ми вимерли!»

- Піду прогуляюся під дощем...
- Але дощу немає.
- Вже й погуляти не можна!