Вчинки – перша трагедія життя, слова – друга. І, слова, мабуть, ще гірше. Слова жалять...

— Скажіть, ви знаєте, чому ви тут?
- Так.
- Чому ви тут?
— Я думала, що це ви лікар?
- Я доктор.
- Тоді чому ви не знаєте, чому я тут?

Життя, що не кажете, не таке гарне, але й не таке погане, як про нього думають.