... Скарлетт, вам ніколи не спадало на думку, що навіть найбезсмертніша любов може зноситися?... Ось і моя зносилася... Чи приходило вам коли-небудь на думку, що я любив вас так, як може чоловік любити жінку? Любив багато років, перш ніж домігся вас? Під час війни я їхав, намагаючись забути вас, але не міг і знову повертався... Я любив вас, але не міг дати вам цього зрозуміти. Ви такі жорстокі з тим, хто любить вас, Скарлетт. Ви приймаєте любов і тримаєте її як хлист над головою людини.

Я подумав: міс О'Хара — непересічна натура. Вона  знає, чого хоче і не боїться ні відверто про це сказати, ні... шпурнути вазу.

— Не притискайте мене так міцно, капітан Батлер. Усі на нас дивляться.
— А якби ніхто не дивився, тоді б ви не заперечували б?

Ніколи не втрачайте нагоди випробувати щось нове. Це розширює світогляд.

... а він сказав, що віддає перевагу кулі в лоба, ніж дурі в дружини.

Вплив – це все. Пам'ятайте про це, якщо вас заарештують. А проблема провини чи невинності становить суто академічний інтерес.

— Ви думаєте, я не знаю, що, лежачи в моїх обіймах, ви уявляли, ніби я — Ешлі Вілкс? Це приємна штука. Небагато, правда, схоже на гру в привиди. Все одно, якби в ліжку раптом опинилося троє замість двох. Так, ви були вірні мені, тому що Ешлі вас не брав. Але, чорт забирай, я не став би на нього сердитися, опанував він ваше тіло. Я знаю, як мало означає тіло — особливо тіло жінки. Але я злюся на нього за те, що він опанував ваше серце і вашу безцінну, жорстоку, безсовісну, уперту душу. А йому, цьому ідіоту, не потрібна ваша душа, мені ж не потрібне ваше тіло. Я можу купити будь-яку жінку задешево. А ось вашою душею та вашим серцем я хочу володіти, але вониніколи не будуть моїми, як і душа Ешлі ніколи не буде вашою. Ось тому мені й шкода вас.

– Я знаю одне – я люблю вас!
- Це ваші труднощі.

- Сер, ви не джентльмен, - відрізала вона.
— Дуже тонкий нагляд, — весело зауважив він. — Так само, як і ви, міс, не леді.

Як високо цінують жінки ланцюги, якими вони прикуті.