Друзі. Рейчел Грін
- Підійди і скажи йому, що він тобі подобається. Що в цьому такого?
— Та що він почує!
- Підійди і скажи йому, що він тобі подобається. Що в цьому такого?
— Та що він почує!
— Я ніколи не помиляюсь у таких речах!
- Та ні, того тижня ти думала, що Рос збирається тебе вбити.
— Вибач, але ж неможливо було повірити, що він розповідає таку нудну історію, просто щоб розповісти.
— Доброго ранку, сусідко!
- Приві-е-е, ти не забув сьогодні одягнутися...
[входить Рос]
- Привіт! О, ти не голий!
Емма, колись ти виростеш і станеш великою дівчинкою... як твій тато.
- Що ти робиш?
- Іду!
- Але ж це твоя квартира...
- Тепер ти розумієш, наскільки я зла!?
— Чому малюк не смокче груди? Може сосок занадто великий?
— А може, ця дитина божевільна?
- Росс, що це у тебе?
- Новий пейджер.
— На біса палеонтологу пейджер?
— А раптом НП у динозаврів:«Швидше, на допомогу ми вимерли!»
- Піду прогуляюся під дощем...
- Але дощу немає.
- Вже й погуляти не можна!
— Ти ж знаєш, як я зайнята кар'єрою.
- Якою кар'єрою?
- Я дизайнер!
— Ти обставила офіс батька і тепер ти дизайнер? Добре, я вчора була в зоопарку, тепер коала!
— Коли мені було 15, батько купив мені власну яхту.
- Власну яхту?
- Що? Що? Він хотів мене втішити - мій поні захворів.