Макс Фрай. Ключ із жовтого металу
Будь ласка, Господи, жодних сусідів, будь людиною, дуже Тебе прошу.
Будь ласка, Господи, жодних сусідів, будь людиною, дуже Тебе прошу.
Мабуть, на початку будь—яких відносин завжди є момент, коли людина сама вирішує, закохуватися чи ні. Іноді він приймає таке рішення ще до зустрічі з потенційним об'єктом пристрасті — намір закохатися є, а хтось під руку підвернеться — справа десята. Інша річ, що таке рішення мало хто ухвалює свідомо.
Виявляється, якщо людину позбавити необхідності вісімнадцять годин на добу боротися за виживання, вона відразу починає думати, зараза така.
Я досі так і не зрозумів, навіщо люди довго сердиться один на одного. Життя і так непробачно коротке, нічого встигнути неможливо, часу так мало, що, можна сказати, зовсім немає, навіть якщо не витрачати його на всякі дурниці на кшталт сварок.
Близький світ кожної людини — щось на зразок дзеркала. І коли виявляєш, що навколо суцільно нікчемні ідіоти, можна задуматися, чому це раптом у прекрасного і дивовижного мене настільки непривабливі відображення...
Питання«Де всі ці люди беруть гроші?» — один із найцікавіших...