Яке це кохання! Ось тятенька каже, що це пустощі одне, на рік, на два, каже, це заняття не більше, а там зараз щодо капіталу. Чекайся, коли вона  пройде, а поки що муки приймеш.

Але обговорювати це – лише час гаяти. Я підозрюю, що багато хто знемагає від нудьги, тільки одні знають про свою недугу, а інші сумують несвідомо. І нікуди від цього не подітися.

Навіть у пристойних жінок у ХІХ столітті був пристойного фотоапарата. Тому замість того, щоб зайти у ванну, встати, розумієш, перед дзеркалом і зробити штук десять селфі на останню модель айфона, вони вишиковувалися в чергу до таких, як Енгр. Та сама фігня — з краєвидами.