- Сьогодні чудова погода, Холлі. Чому б тобі не пройти? Подихаєш свіжим повітрям.
- Ну так, мабуть. — Знову вона  про свіже повітря, ніби він панацея від усіх її бід.

Впевнена, тобі дуже важко перебувати на людях без нього, мені це знайомо... почуваєшся так самотньою, і він на тебе не подивиться, не торкнеться руки, не відпустить на твій рахунок жарт, щоб усі знали, що ти з ним, що ти його.
Бачить Бог, цей чоловік умів мене розсмішити!

Наодинці чи ні, доведеться йти вперед.

Якщо ми всі самотні, то на самоті ми всі разом.

Знаєш, що для будь-якої матері найстрашніше? Крім втрати дитини, звичайно. Коли бачиш, що він йде до того життя, яке було в тебе... і не можна допомогти. Відчуття безпорадності.