Микола Олексійович Островський. Як гартувалася сталь
Слова, Тая, не доказ. Тобі залишається одне: повірити, що такі, як я, не зраджують своїх друзів... аби вони не зрадили мене.
Слова, Тая, не доказ. Тобі залишається одне: повірити, що такі, як я, не зраджують своїх друзів... аби вони не зрадили мене.
Людина керує звичкою, а чи не навпаки.
Найдорожче в людини це життя. Вона дається йому один раз, і прожити її треба так, щоб не було болісно за безцільно прожиті роки.
Все ж таки у мене залишається незрівнянно більше, ніж я щойно втратив.
Пляснути себе кожен дурень зуміє завжди і в будь-який час. Це найбоязкіший і найлегший вихід зі становища. Важко жити – шльопай. А ти спробував це життя перемогти? Ти все зробив, щоб вирватись із залізного кільця? А ти забув, як під Новоградом-Волинськом сімнадцять разів на день в атаку ходили і взяли-таки наперекір усьому? Сховай револьвер і ніколи про це не розповідай! Вмій жити і тоді, коли життя стає нестерпним. Зроби її корисною.