Ілля Ільф. Золоте теля
Не треба овацій! Графа Монте—Крісто з мене не вийшло. Прийде перекваліфікуватися в управдоми.
Не треба овацій! Графа Монте—Крісто з мене не вийшло. Прийде перекваліфікуватися в управдоми.
Фінансова прірва — найглибша з усіх прірв, у неї можна падати все життя.
— Дядьку, дай десять копійок! Ну, дай десять копійок! Десять копійок дай!
— Може тобі ще дати ключ від квартири, де гроші лежать?
— А можна так — вранці стільці, а вдень — гроші?
— Можна, можливо! Але гроші вперед! _
— Ех, Кісо, — сказав Остап, — ми чужі на цьому святі життя.
Він любив і страждав. Він любив гроші і страждав від їх нестачі.
— А що, батьку, у вашому місті наречені потрібні? Нареченої у вас є?
— Кому й кобила — наречена.
— Більше запитань не маю.